зростити
Зрости́ти, -щу́, -сти́ш
гл. Выростить. Нехай їм Бог зростить. Ном. № 375. Як я тебе зростила, сама себе звеселила. Чуб. V. 681.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зростити — зрости́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зростити — див. зрощувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зростити — ЗРОСТИ́ТИ² див. зро́щувати². Словник української мови у 20 томах
- зростити — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ... Словник синонімів української мови
- зростити — Зрости́ти, зрощу́, -сти́ш, -сти́ть, -стя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зростити — ЗРОСТИ́ТИ див. зро́щувати. Словник української мови в 11 томах