зрубати

Зрубати

см. зрубувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрубати — зруба́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зрубати — див. зрубувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зрубати — ВИРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати від чого-небудь або виймати, видаляти з чогось, звідкись), ВИРІЗА́ТИ, ВИТИНА́ТИ, ВИДАЛЯ́ТИ, ВИРУ́БУВАТИ, ВИРУБА́ТИ, РУБА́ТИ (рубаючи, ріжучи, звалювати з кореня на якій-небудь ділянці кущі, дерева, ліс). — Док. Словник синонімів української мови
  4. зрубати — ЗРУБА́ТИ див. зру́бувати. Словник української мови в 11 томах