зурочення
Зуро́чення, -ня
с. Сглазъ. Гол. III. 4.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зурочення — зуро́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зурочення — -я, с., етн. Дія та її результат за знач. зурочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зурочення — Зуро́чення, -ння; -чення, -чень і -ченнів, -ченням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зурочення — ЗУРО́ЧЕННЯ, я, с., етн. Дія та її результат за знач. зуро́чити. Словник української мови в 11 томах