зух
Зух, -ха
м. Молодець, молодчина, удалецъ. Дали мені капелюх, уже тепер вояк зух. Гол. І. 143.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зух — Зух: — завзята людина; молодець, хват [37] — молодець, сміливець [8;23] — молодець, смільчак [3] — зух (187)<�пол. zuch — хват; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
- зух — зух іменник чоловічого роду, істота фам. Орфографічний словник української мови
- зух — див. брехливий; хоробрий Словник синонімів Вусика
- зух — -а, ч., зах. Завзята людина; молодець, хват. || Пройда. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зух — зух смілива, хоробра, відчайдушна людина; завадіяка (м, ср, ст): Ну, а я й не знав, що ви такі зухи і вмієте мовчати (Франко)|| = гойрак Лексикон львівський: поважно і на жарт
- зух — МОЛОДЕ́ЦЬ (здорова молода людина міцного складу, бравого вигляду), МОЛОДЧИ́НА розм., МОЛО́ДЧИК розм., МОЛОДЧА́ГА розм., ЛЕ́ГІНЬ діал.; ЗУХ розм., ХВАТ розм. (завзятий чоловік); КОЗА́К розм., ОРЕ́Л розм., СО́КІЛ розм. Словник синонімів української мови
- зух — ЗУХ, а, ч., фам. Завзята людина; молодець, хват. — Що за зух наш Кирило, — сміються запорожці,— не побоїться і чорта позвать у дружки (Стор., І, 1957, 97); // Пройда. Словник української мови в 11 томах