зцілення

Зцілення, -ня

с.

1) Соединеніе въ одно цѣлое.

2) Исцѣленіе. Ісцілення душі і тілес. Чуб. I. 165.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зцілення — зці́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. зцілення — -я, с. Дія за знач. зцілити і зцілитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зцілення — Зці́лення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зцілення — ЗЦІ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. зціли́ти і зціли́тися. Невидиме рентгенівське проміння успішно служить не тільки для діагностики хвороби, а й для терапії, зцілення людини від недуг (Наука.. Словник української мови в 11 томах