зцілення
Зцілення, -ня
с.
1) Соединеніе въ одно цѣлое.
2) Исцѣленіе. Ісцілення душі і тілес. Чуб. I. 165.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зцілення — зці́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зцілення — -я, с. Дія за знач. зцілити і зцілитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зцілення — Зці́лення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зцілення — ЗЦІ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. зціли́ти і зціли́тися. Невидиме рентгенівське проміння успішно служить не тільки для діагностики хвороби, а й для терапії, зцілення людини від недуг (Наука.. Словник української мови в 11 томах