1. Словник української мови Грінченка

зів'янути

Зів'янути и зів'я́ти, -в'яну, -неш

гл. Завянуть, увянуть. Лежить моя мила, як рибонька зів'яла. Чуб. V. 79.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зів'янути — зів'я́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зів'янути — і рідше зов'янути, зів'яти і рідше зов'яти, -в'яну, -в'янеш, док. 1》 Стати в'ялим, сухим; засохнути (про рослини). 2》 перен. Утратити молодість, красу; змарніти (про людину). || Утратити жвавість, рухливість, бадьорість; зробитися в'ялим, млявим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зів'янути — В'Я́НУТИ (про рослину — втрачати свіжість), ЗАВ'ЯДА́ТИ, БЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'ЯДА́ТИ, ПРИГОРЯ́ТИ (ПРИГОРА́ТИ) (частково); НИ́ДІТИ, ЧА́ХНУТИ, ЧЕ́ВРІТИ діал. (рости напівзів'ялою, миршавою). — Док. Словник синонімів української мови