зізволяти Зізволя́ти, -ля́ю, -єш сов. в. зізволити, -лю, -лиш, гл. = зволяти, зволити. П'яний на все зізволяє. Ном. № 11481. Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me зізволити зізнатися