зікратий
Зікратий, -а, -е
Бѣлоглазый. Зікратий кінь. Черк. у. І на зікратого сам сівши, на штурм їх не веде, а мчить. Котл. Ен. V. 30.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зікратий — див. балакучий Словник синонімів Вусика