зікратий

Зікратий, -а, -е

Бѣлоглазый. Зікратий кінь. Черк. у. І на зікратого сам сівши, на штурм їх не веде, а мчить. Котл. Ен. V. 30.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зікратий — див. балакучий Словник синонімів Вусика