1. Словник української мови Грінченка

зіма

Зіма и зима, -ми

ж.

1) Зима. Зімо, зімонько, зімо лютая, ой прошу тебе, не морозь ти мене. Чуб. V. 874. — впала. Аж гульк — зіма впала. Шевч. 81.

2) Лихорадка. зима б'є (кого́). Пароксизмъ лихорадки (у кого). Вх. Уг. 241. ум. зімонька.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зіма — Зіма́, пишемо за етимол. зима́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)