зімниця

Зімни́ця, -ці

ж.

1) = зімівка. Черном.

2) Фруктъ, созрѣвающій поздно осенью. Кислиці — зімниці. Грин. III. 200. Обтрусять у саду зімниці. Греб. 403.

8) Лихорадка. Вх. Уг. 241.