зімній

Зімний, -а, -е, зімній, -я, -є

1) Зимній. Зімне сонце, як мачушине серце. Ном. № 619.

2) Холодный. Козак зімної води просить. Гол. І. 106. Парубоцькая краса, як зімняя роса. Чуб. III. 81. Бо зімна роса, як дівчина боса. Чуб. V. 32. ум. зімненький, зімне́(і)се(і)нький. Росла я при криниці, при зімненької водиці. Чуб. V. 49.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me