зімівля

Зімівля, -лі

ж.

1) Зимовка; содержаніе животныхъ зимою. І знову пасіку на зімівлю в погріб. Сим. 202. Журавель каже: «прийми мене, лисичко, на зімівлю». Рудч. Ск. І. 30.

2) Кормъ на зиму для скота. Зімівлі мало. Харьк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me