зімівля
Зімівля, -лі
ж.
1) Зимовка; содержаніе животныхъ зимою. І знову пасіку на зімівлю в погріб. Сим. 202. Журавель каже: «прийми мене, лисичко, на зімівлю». Рудч. Ск. І. 30.
2) Кормъ на зиму для скота. Зімівлі мало. Харьк. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me