зістати(ся)

Зіставати(-ся), -таю(-ся), є́ш(-ся)

сов. в. зістати(-ся), -тану(-ся), -неш(-ся), гл. Оставаться, остаться. Все мине, а гріх зостане́. Ном. № 103. зістатися од кого. Отставать, отстать отъ кого.