з'єретичити
З'єрети́чити, -чу, -чиш
гл. Сдѣлать еретикомъ. З'єретичені пани. К. ПС. 91.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- з'єретичити — з'єрети́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови