з'єретичити

З'єрети́чити, -чу, -чиш

гл. Сдѣлать еретикомъ. З'єретичені пани. К. ПС. 91.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. з'єретичити — з'єрети́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови