идол
И́дол, -ла
м.
1) Идолъ. Шевч. 603.
2) Чортъ. ув. идоля́ка. Так і загув угору той идоляка. Грин. II. 12.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- идол — див. чорт Словник синонімів Вусика