идол

И́дол, -ла

м.

1) Идолъ. Шевч. 603.

2) Чортъ. ув. идоля́ка. Так і загув угору той идоляка. Грин. II. 12.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. идол — див. чорт Словник синонімів Вусика