имберь
Имбе́рь, -рю
м. Инбирь. Положила туди яєчок, имберю, бобків. ум. имбе́рець. Намочу горілки у зеленій пляшці з имберцем і з перцем, з своїм щирим серцем. н. п.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Имбе́рь, -рю
м. Инбирь. Положила туди яєчок, имберю, бобків. ум. имбе́рець. Намочу горілки у зеленій пляшці з имберцем і з перцем, з своїм щирим серцем. н. п.