ирстенин
Ирстени́н, -на
м. Христіанинъ. Ішов раз бідний ирстенин дитину ирстити, та не міг найти кумів. Гн. II. 32.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Ирстени́н, -на
м. Христіанинъ. Ішов раз бідний ирстенин дитину ирстити, та не міг найти кумів. Гн. II. 32.