йно

Йно

нар. = іно. Не буду казати, йно дуду мовчати. Грин. III. 397.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. йно — Йно: — лише, тільки [6] Словник з творів Івана Франка
  2. йно — йно 1 прислівник тільки, лише незмінювана словникова одиниця діал. йно 2 сполучник як тільки незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  3. йно — ЙНО див. іно́. Словник української мови в 11 томах