1. Словник української мови Грінченка

йолоп

Йолоп, йолуп, -па

м. Олухъ, дуракъ, глупецъ. Котл. Ен. IV. 18. Желех. Чом ти, йолопе, не кланяєшся пану Возному? Котл. Н. П. 386.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. йолоп — йо́лоп іменник чоловічого роду, істота зневажл., лайл. Орфографічний словник української мови
  2. йолоп — Телепень, недотепа, ДУРЕНЬ, РОЗЗЯВА. Словник синонімів Караванського
  3. йолоп — див. дурний Словник синонімів Вусика
  4. йолоп — -а, ч., зневажл., лайл. Те саме, що дурень 1); бевзь, недотепа. Йолоп царя небесного — бовдур, телепень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. йолоп — йолоп (йо́луп) знев., ірон. недотепа, дурень (м, ср, ст)|| = бевзь ◊ йо́луп від сві́та = йолоп (ст): А ти йолупе від світа (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. йолоп — ДУ́РЕНЬ (розумово обмежений чоловік; лайливе слово), ДУРНИ́Й, ТУПИ́ЦЯ розм., ТУПА́К розм., НЕДОТЕ́ПА розм., НЕТЯ́МА розм., НЕДО́У́МОК розм., НЕДО́У́М розм. рідше, ДУРИ́ЛО розм., ДУ́РНИК розм., ДУРНИ́ЛО розм., ТУМА́Н розм., КЕП розм., ТОВКА́Ч розм. Словник синонімів української мови
  7. йолоп — Йо́лоп, -па, -пові, -пе! -лопи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. йолоп — ЙО́ЛОП, а, ч., зневажл., лайл. Те саме, що ду́рень 1; бевзь, недотепа. Пристиджені його вельможі На йолопів були похожі (Котл., І, 1952, 186); Найбільше лютував [Саранчук] сам на себе: отакий йолоп! Не міг затримати та допитатися одразу (Головко, II, 1957, 518). Словник української мови в 11 томах