1. Словник української мови Грінченка

кабат

Кабат, -бата

м.

1) Куртка, солдатскій мундиръ. Ой вийду я з хати та й стану гадати: коби то не зброя, не білі кабати. Федьк. І. 43. Ой маю я кабат, зброю, — буде в чім ходити. Счас. 66.

2) У женщинъ — юбка. Гол. Од. 75, 76.

3) кабата пійти́. Перекувыркиваться. Пострілений заєць кабата пійшов. Вх. Зн. 23. ум. кабатик. Гол. Од. 59, 81.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кабат — Каба́т: — куртка, солдатський мундир [42] Словник з творів Івана Франка
  2. кабат — ка́бат іменник чоловічого роду солдатська куртка; пальто діал. Орфографічний словник української мови
  3. кабат — -у, ч., заст. Куртка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кабат — ка́бат жилет, безрукавка (ср, ст)|| = ґорсет Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. кабат — КА́БАТ, а, ч., діал. 1. Солдатська куртка. Відси летіли на бабу їздці. В зелених кабатах із люльками в зубах, на червоних конях (Стеф., Вибр., 1945, 48). 2. Пальто. Нотар був одягнений у чорне з добротного сукна пальто, яке у них називали кабат (Турч., Зорі.., 1950, 73). Словник української мови в 11 томах