каблука
Каблука, -ки
ж.
1) Кольцо вообще какое бы то ни было.
2) Кольцо, перстень. Вони твої білиї руки поламають, вони твої срібні каблуки поздіймають. Чуб. V. 304. ум. каблучка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me