кабутати

Кабута́ти, -та́ю, -єш

гл. Бросать палку такъ, чтобы она ударялась о землю то однимъ, то другимъ концомъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кабутати — див. хитатися Словник синонімів Вусика