каверзник

Каверзник, -ка

м. Проказникъ. І старий був, кажуть, каверзник великий. А який каверзник? Посадять у клітку, а він і втече. ЗОЮР. І. 73. Оттак тії каверзники змовлялись у-очевидьки на ґвалтовний учинок. К. ЧР. 96.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каверзник — ка́верзник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. каверзник — Пустун, шкода, збитошник, витівник, сил. капосник; інтриган. Словник синонімів Караванського
  3. каверзник — див. вередливий Словник синонімів Вусика
  4. каверзник — -а, ч., розм. Той, хто робить каверзи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. каверзник — Ка́верзник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. каверзник — КА́ВЕРЗНИК, а, ч., розм. Той, хто робить каверзи. І старий був, кажуть, каверзник великий (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах