кавза
Ка́вза, -зи
ж.
1) Порицаніе, брань. Желех.
2) Ссора. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кавза — ка́вза: съ лат. causa, судовое дѣло, бѣда, несчастіе [ІФ,1890] Ка́вза: — сором, неприємність; судове діло, біда, нещастя [14] — судова справа, біда, нещастя [22;VI,VII] — судове діло; біда, нещастя [I(Ів.Фр.);13] — кавза (170) < польськ. kauza — сором, неприємність [MО,V] Словник з творів Івана Франка
- кавза — Причина Словник застарілих та маловживаних слів