кавза

Ка́вза, -зи

ж.

1) Порицаніе, брань. Желех.

2) Ссора. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кавза — ка́вза: съ лат. causa, судовое дѣло, бѣда, несчастіе [ІФ,1890] Ка́вза: — сором, неприємність; судове діло, біда, нещастя [14] — судова справа, біда, нещастя [22;VI,VII] — судове діло; біда, нещастя [I(Ів.Фр.);13] — кавза (170) < польськ. kauza — сором, неприємність [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. кавза — Причина Словник застарілих та маловживаних слів