кавкнути

Кавкнути, -кну, -неш

гл. Однокр. в. отъ кавкати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кавкнути — ка́вкнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. кавкнути — див. вмирати Словник синонімів Вусика
  3. кавкнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до кавкати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кавкнути — КРЯ́КАТИ (про ворон, круків тощо — кричати), КА́РКАТИ, КРЮ́КАТИ (КРУ́КАТИ рідше), КРУ́МКАТИ, КА́ВКАТИ розм., КАВЧА́ТИ розм. (про ворон). — Док.: кря́кнути, ка́ркнути, крю́кнути (кру́кнути), кру́мкнути, ка́вкнути. У долині ворон кряче (В. Словник синонімів української мови
  5. кавкнути — КА́ВКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ка́вкати. Стрівши турка на порозі, як лине [окріп] йому межи очі, так він і не кавкнув… (Укр.. казки, легенди.., 1957, 424); // безос. В повітрі свиснув дрючок і так гупнув Терентія по спині, що аж всередині кавкнуло (Стельмах, Хліб.., 1959, 514). Словник української мови в 11 томах