кадка
Кадка, -ки
ж.
1) = кадіб 2. Шух. І. 253.
2) Большой чанъ въ винокурнѣ. Тут у винницькій кадці місять тісто троє разом ногами. К. ЧР. 258.
3) Футляръ надъ жерновомъ въ водяной мельницѣ. Мик. 481.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me