кадуб
Кадуб, -ба
м. = кадіб. Ном. № 12888.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кадуб — ка́дуб іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кадуб — див. діжка Словник синонімів Вусика
- кадуб — див. кадіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кадуб — А, ч., рідко. Велика діжка. Ніби сад осінній поріс ці кадуби, мішки і скрині і проімшанив зчовганий поріг. (ЧТ:110); Як добре сіятись під небом, ісклавши в копи хліб смертей, і пильнувати сон очей, бо мед гріхів цідити треба в спижеві кадуби ночей. (П-1:125). Словник поетичної мови Василя Стуса
- кадуб — ДІ́ЖКА (велика дерев'яна або металева циліндрична посудина), ПУ́ТНЯ діал.; ДІЖНИ́ЦЯ розм., ДІЖЧИ́НА розм. (трохи менша); КА́ДІБ (КА́ДІВБ), КА́ДУБ рідше (більшого розміру); ДІЖА́ (низька, широка дерев'яна для тіста); БО́ДНЯ (дерев'яна низька з віком... Словник синонімів української мови
- кадуб — КА́ДУБ див. ка́діб. Словник української мови в 11 томах