1. Словник української мови Грінченка

кайман

Кайман, -на

м. Въ артели гуцульскихъ дровосѣковъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежитъ топить печь, варить пищу, вообще наблюдать за порядкомъ въ помѣщеніи дровосѣковъ. Шух. І. 175. см. кальман.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кайман — кайма́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кайман — -а, ч. Один із видів крокодилів Центральної та Південної Америки, що має міцний панцир на спині й череві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кайман — кайма́н (ісп. caiman, з карибської) рід плазунів ряду крокодилів. Поширені в річках і болотах Центральної і Південної Америки. М’ясо деяких К. вживають в їжу. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кайман — КАЙМА́Н, а, ч. Один із видів крокодилів Центральної та Південної Америки, що має міцний панцир на спині й череві. З кількох видів крокодилів, які ще в значній кількості населяють великі водойми Південної Америки, слід назвати ендемічний рід кайманів (Посібник з зоогеогр., 1956, 40). Словник української мови в 11 томах