кайстра

Кайстра, -ри

ж. Мѣшокъ. От зробив (кіт) собі скрипочку й молоточок і писану кайстру. Прийшов до (лисичиної) нори — як заїра... «Піду я, подивлюся: хто там грає». От вона (лисиця) й пішла, а він її цок да в лобок, да в писану кайстру. Рудч. Ск. і. 28.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кайстра — -и, ж., діал. Повстяна торба; тайстра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кайстра — КА́ЙСТРА, и, ж., діал. Повстяна торба; тайстра. Козаки підголювали чуби, діставали з кайстрів чисті сорочки, дьогтем мастили чоботи (Панч, Гомон. Україна, 1954, 255). Словник української мови в 11 томах