камінюка

Камінюка, -ки

ж. Камень (одинъ). Чи бачиш, у неї є серце, і ти замість його кладеш камінюку. Шевч. 293. см. каменюка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. камінюка — каміню́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. камінюка — див. каменюка. Великий тлумачний словник сучасної мови