карбіж

Карбіж, -жа

м. Нарѣзки на деревѣ для счета, для отмѣтки предмета и пр. Вас. 155, 174. По пальцях тож не розлічу... Над карбіжем тож не трудилась. Котл. Ен.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карбіж — -бежу, ч., заст. Бирка (див. бирка II 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. карбіж — Карбі́ж, -бежу́, -же́ві, -же́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)