карватка
Карва́тка, -ки
ж. = кавратка. Повна карватка ще торішньої дулівки. Кв. Старий, дуже вже старий! Як візьме в руки карватку, шоб напиться води, то і в руках не здоліє держать. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me