каренький

Карий, -а, -е

1) Карій. Єсть карії очі, як зіроньки сяють. Шевч. 131. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі? Шевч. 40.

2) Вороной. Коню сивий, коню карий. Федьк. Ой у нашім та заводі єсть коняка кара. Грин. III. 565. ум. каре́нький. Очи мої каренькиї, горе мені з вами. Чуб.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каренький — КА́РЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до ка́рий. Очі мої каренькі, горе мені з вами (з народної пісні); – Повісять мене вражі ляхи ні за нюх табаки. І коники мої каренькі в Комарові залишилися (Я. Качура). Словник української мови у 20 томах