картівник
Картівни́к, -ка́
м. = картник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. н. п. Уподобав картовника і костира п'яного. К. Бай. 32.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Картівни́к, -ка́
м. = картник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. н. п. Уподобав картовника і костира п'яного. К. Бай. 32.