1. Словник української мови Грінченка

каючок

Каючо́к, -чка

м. ум. отъ каю́к.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каючок — каючо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. каючок — -чка, ч. Зменш. до каюк I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каючок — КАЮЧО́К, чка́, ч. Зменш. до каю́к¹. Харон же зараз схаменувся, Разів з чотири погребнувся І з каючком причалив к ним [до них] (І. Котляревський); Її каючок круто повернувся й подався вузеньким рівчачком поміж низенькою осокою (Олесь Досвітній)... Словник української мови у 20 томах
  4. каючок — КАЮЧО́К, чка́, ч. Зменш. до каю́к¹. Харон же зараз схаменувся, Разів з чотири погребнувся І з каючком причалив к ним (Котл., І, 1952, 133); Полковник пересів на каючок і поплив повз берег, щоб оглянути його з води (Панч, Гомон. Україна, 1954, 315). Словник української мови в 11 томах