1. Словник української мови Грінченка

квартирка

Квартирка, -ки

ж.

1) ум. отъ кварта. Небольшая мѣра водки. Любив неборак і яку квартирку в горлянку вилити. Св. Л. 169.

2) ум. отъ нварти́ра.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квартирка — кварти́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. квартирка — КВАРТИРКА – КВАТИРКА Квартирка. Невелика квартира, а також пестливо. Вона любила свою затишну квартирку (М.Чабанівський). Кватирка. Шибка у вікні, яку можна відчиняти. Вона лягла спати на лаві коло кватирки і все слухала, чи не вернеться Микола, чи не постукає в кватирку (І.Нечуй-Левицький). Літературне слововживання
  3. квартирка — -и, ж. Зменш.-пестл. до квартира 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. квартирка — Це очко у дверях Словник чужослів Павло Штепа
  5. квартирка — КВАРТИ́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кварти́ра 1. Вона любила свою затишну квартирку (М. Чабанівський); – Уявіть собі – на березі Сени, два кроки до справжнього лісу і квартирка – кілька кімнаток (О. Іваненко); Вона жила у маленькій однокімнатній квартирці на п'ятому поверсі (А. Кокотюха). Словник української мови у 20 томах
  6. квартирка — КВАРТИ́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кварти́ра 1. Вона любила свою затишну квартирку (Чаб., Балкан. весна, 1960, 324). Словник української мови в 11 томах