1. Словник української мови Грінченка

кватирочка

Кватирочка, -ки

ж.

1) ум. отъ кватира.

2) ум. отъ кварта. Гей поставлю я кватирочку меду, таки тебе з розумоньку зведу. Чуб. V. 347. Возьми собі кватирочку та йди додомочку, та й вдома напийся та й не волочися. Грин. III. 323.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кватирочка — квати́рочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кватирочка — -и, ж. Зменш. до кватирка 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кватирочка — КВАТИ́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до квати́рка 2, 3. Ой, ждала я, ждала, Всю нічку не спала, Кватирочки повідчиняла (з народної пісні); – А я шовком вишиваю, В кватирочку виглядаю (Т. Шевченко); – Мамо! – обізвалась нишком Нимидора, підвівшись з постелі. Словник української мови у 20 томах
  4. кватирочка — КВАТИ́РОЧКА, и, ж. Зменш. до квати́рка 2, 3. Ой, ждала я, ждала, Всю нічку не спала, Кватирочки повідчиняла (Укр.. лір. пісні, 1958, 120); — А я шовком вишиваю, В кватирочку виглядаю (Шевч., І, 1951, 129). Словник української мови в 11 томах