1. Словник української мови Грінченка

ке

Ке

(для ед. ч.), кете (для мн. ч.). Дай, подай, подайте. Ogon. 165 — 166. Що воно за сопілка, що вона так гарно грає?.. А ке, я заграю. ЗОЮР. II. 21. Коли не вмієш пирога ззісти, ке його сюди. Ном. № 6204. Кете лиш кресало та тютюну. Шевч. 78.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ке — ке вигук ану; дай незмінювана словникова одиниця розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. ке — КЕ, невідм., розм. 1. Уживається як присудкове слово у знач. дай, подай. – Ось слухай, Павло! Ке сюди твій ціпок, у тебе довший од мого (О. Кониський); – Ке мені шматок рибини, – простягаючи руку, каже Яків (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. ке — ДИВИ́СЬ (ДИВИ́) (уживається як вигук, щоб звернути увагу на когосьщось), ГЛЯНЬ, КЕ розм., АДИ́ (АДІ́Т) (АДІ́ТЬ) діал., ІЙО́Н діал. (Фаон:) Ти втомлена. Дивись, — бліда (Леся Українка); — Дивіться: вересень, а овес ще майже зелений (О. Словник синонімів української мови
  4. ке — Ке, ке́те = дай, да́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ке — КЕ, невідм., розм., рідко. 1. Уживається як присудкове слово в знач. дай, подай. — Ке мені шматок рибини,— простягаючи руку, каже Яків (Мирний, І, 1954, 297). 2. Уживається як вигук спонукання до дії; ану, анумо. Словник української мови в 11 томах