кебітливий

Кебітливий и кебітний, -а, -е

= кебетливий и кебетний. Левч. 30. Мнж. 182.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кебітливий — див. розумний; умілий Словник синонімів Вусика