келеф

Келеф, -фа

м. = келеп 2. Шух. I. 128, 274.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. келеф — Ке́леф: — топірець [24] — палка з топірчиком і молотком [IX] Словник з творів Івана Франка