киватися
Кива́тися, -ва́юся, -єшся
гл. Качаться. Шух. І. 256. Покачиваться. Ой п'є Байда та й кивається, та на свою цюру поглядається. АД. І. 145.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- киватися — кива́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- киватися — див. хитатися Словник синонімів Вусика
- киватися — -аюся, -аєшся, недок., рідко. Те саме, що хитатися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- киватися — КИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко. Те саме, що хита́тися 1. Ой, п'є Байда та й кивається (з думи); Коли робота пекуча, я не киваюсь, а коли нема, я тоді їду (О. Кобилянська); Сон зморив старого. Сидячи задрімав. Кивався, кивав, .. аж скотився на сіно і захропів (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
- киватися — КИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко. Те саме, що хита́тися 1. Ой, п’є Байда та й кивається (Укр.. думи.., 1955, 16). Словник української мови в 11 томах