1. Словник української мови Грінченка

кипоть

Ки́поть, -птю

м. Копоть, сажа. Аж заплакали: змили той кипоть, що за сім літ на серці осів. Г. Барв. 96.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кипоть — див. пил; сажа Словник синонімів Вусика