кирдик
Ки́рдик, -ка
м. ум. отъ ки́рд.
1) Небольшая часть овечьяго стада. Мнж. 184.
2) Стадо котныхъ овецъ. Мнж. 184.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кирдик — див. низький Словник синонімів Вусика