кирпич

Кирпи́ч, -чу

м. Плиты навозу для топки въ печахъ. Харьк. г. Екат. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кирпич — Цегла, циглина, циглинка, невипален.) лимпач, турлук, (з гною) кизяк Словник чужослів Павло Штепа