клапачка
Клапачка, -ки
ж.
1) Родъ трещетки, стукалки. Клапачки робит з ялового дерева і ними клапкат. Вх. Лем. 424.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клапачка — клапа́чка → клапач Лексикон львівський: поважно і на жарт