клезнути

Клезну́ти, -ну́, -не́ш

гл. Ударить по лицу. Инший паном уродивсь, паном охрестивсь, паном і зріс, а далебі і мужика клезнуть не вміє. О. 1861. III. Гул.-Арт. 99.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me