1. Словник української мови Грінченка

клейнити

Клейни́ти, -ню́, -ни́ш

гл. Клеймить, налагать клеймо, тавро. Клейнити вівці. Щепи у мене клейнеті, — от я й пізнав, хто вкрав у мене п'ять щеп. Волч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клейнити — Клейни́ти, -ню́, -ни́ш, -ня́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)