ключівник

Ключівни́к, -ка

м. У кожевниковъ: веревка на крюкѣ, вбитомъ въ потолокъ, служащая для подвѣшиванія кожи. Шух. І. 253.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me