1. Словник української мови Грінченка

ковбатка

Ковбатка, -ки

ж. Кусокъ. Дали ковбатку свинини, що була в борщі. Алв. 50. Чоловік кабана смалив, циган і нарипився: дай та й дай йому м'яса. Той дав йому ковбатку. Ном. № 938.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковбатка — -и, ж., діал. Шматок. Великий тлумачний словник сучасної мови