ковизка
Ковизка, -ки
ж.
1) ум. отъ ковиза.
2) Палка съ загнутымъ концемъ, разновидность кийка. От ідуть льодом, а дід ходе з ковизкою... Як учеше (по льоду) ковизкою, так селезень і вкипів. Мнж. 119. Въ игрѣ въ свинку ею гоняютъ свинку. Мнж. 182.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковизка — див. палиця Словник синонімів Вусика