ковизка

Ковизка, -ки

ж.

1) ум. отъ ковиза.

2) Палка съ загнутымъ концемъ, разновидность кийка. От ідуть льодом, а дід ходе з ковизкою... Як учеше (по льоду) ковизкою, так селезень і вкипів. Мнж. 119. Въ игрѣ въ свинку ею гоняютъ свинку. Мнж. 182.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковизка — див. палиця Словник синонімів Вусика